Прочла на Радио Свобода - вот тут http://www.radiosvoboda.org/content/article/2028330.html - текст интревью с Виктором Андреичем. (Украинская правда как-то удивительно сжато дала информацию о сазанном - с чего бы вдруг?:)) Сижу в глубокой задумчивости - хотя о политике в последнее время задумывать ве протвнее:(.
Это с кем это он там вместе “бороться с режимом” собирается? С Юлией Владимировной? А потом ее. значит, “не поддержит” у самого-то входа во власть? Да что за бред, в конце-концов?
Разозлилась, т.к. интервью-то появилось уже после дымовух в Раде. А о том, что именно и почему там произошло, между прочим, уже свем известно - и остается только пожать плдечами в адрес некоторых идиотов. Конкретно:http://obkom.net.ua/news/2010-04-29/1055.shtml Оба текста - и нрервью ВАЮ и слезнуй рассказ его последних в ВР сторонников копирую еще и под катом - так, на всякий случай…
Хмм, и после этой дряни он все равно собирается “кооперироваься” с Тюлькой? Граждане, на своих ошибкахвсе-таки учиться надо, если уж не выучили события 2005-го и последующих годов…
Дымовые шашки в Раду притащил БЮТ, а потом, по просьбе Путина, пустил НУНС на «пушечное мясо»?
В день ратификации харьковского пакта депутаты фракции Блока Юлии Тимошенко действовали в сговоре с коллегами из Партии регионов.
Об этом «Обкому» сообщил источник во фракции «Наша Украина – Народная самооборона».
Как рассказал собеседник «Обкома», план действий оппозиции по недопущению ратификации соглашения о Черноморском флоте разрабатывался в понедельник вечером в штабе БЮТ в узком кругу. На встрече присутствовали от НУ-НС Андрей Парубий, Иван Стойко, Юрий Грымчак, от БЮТ – Андрей Кожемякин и Александр Турчинов. Кроме этого, на встрече также был экс-министр внутренних дел Юрий Луценко, который отвечал за проведение уличных акций.
«Такая конспирация была… В одной комнате оставляли выключенные мобилки, во второй, под включенную музыку, общались… Кожемякин, который был главным координатором всего, клятвенно пообещал, что к утру в парламенте будет 8 дымовых шашек. Причем, все они должны были загореться одновременно, чтобы физически Литвин не смог вести заседание. Идею с яйцами придумал Турчинов. По этому поводу была долгая дискуссия, поскольку все понимали, что именно это – глупость, которая повлечет за собой драку», – сообщил собеседник «Обкома».
«Уже позже стало известно, что Тимошенко в это время встречалась с Медведчуком, который ей передал «привет» от Путина. Ей дали понять, что, если ратификации не будет, то будет обнародовано соглашение о ратификации, с ее подписью, аналогичное тому, которое было подписано между Януковичем и Медведевым», – сказал источник.
Он также добавил, что утром во вторник бютовцы раздали нунсовцам маленькие пластиковые карточки, вполовину меньше, чем депутатская карточка для регистрации. «Мы все засунули этот пластик в отверстия для наших карточек, но позже, когда проверяли систему «Рада», один из наших коллег засунул свою карточку, и она сработала», – отметил источник.
«Дымовые шашки мы должны были поджечь одновременно и положить себе под ноги. Причем, у нас их было только 2, а остальные – у наших коллег из БЮТ. Когда Кожемякин дал команду, мы их подожгли, а бютовцы – нет. О том, что нас «кинули», мы поняли тогда, когда регионалы начали «месить» наших. Вообще непонятно было, почему они полезли именно к нам, хотя те же бютовцы были намного к ним ближе. А потом стало ясно, что у БЮТ и у Партии регионов были четко скоординированные действия, поскольку они четко знали обо всех шагах друг друга. А мы для них были просто пушечным мясом. Тот же Шуфрич кричал в зале своим, чтобы искали шашки, поскольку они есть еще… При этом, когда наши попытались подойти к Кожемякину, чтобы выяснить по поводу шашек, почему они не загорелись, он «морозился». А потом наших били просто перед бютовцами, и никто из них не вмешался», – отметил собеседник.
СМ. ТАКЖЕ: Янукович, Янукович, гордость русских моряков
“ОБКОМ”
29 Апреля 2010 10:55
Політика
Ющенко: В Україні зараз тоталітаризм
Віктор Ющенко, 29 квітня 2010 року
29.04.2010
Президент України 2005-2010 років Віктор Ющенко заявляє, що зараз в Україні «тоталітарна модель» управління.
«Зараз в руках однієї особи перебуває три інститути: парламентська більшість, уряд і, власне кажучи, офіс на Банковій», – сказав Ющенко у четвер в ефірі Радіо Свобода.
За його словами, курс Президента Віктора Януковича полягає в тому, щоб «зробити Україну привілейованою територією або зоною впливу Росії».
Ющенко наголосив, що коли передавав владу Януковичу, то закликав його насамперед «формувати політику єдності нації».
«Перше і загальне, що я доніс і хотів би, щоб це стало наріжним каменем діяльності не тільки Президента Януковича, але й будь-якого Президента України – «Україна понад усе». Друге і головне, я тричі сказав: Віктор Федорович, найголовніше в професії Президента – формувати політику єдності нації», – сказав екс-Президент.
Водночас, за його словами, якщо дивитися на те, що відбулося за 50 днів президентства Януковича, то «ми відкотилися в темі консолідації суспільства років на 15 назад».
Те, що відбулося в парламенті, Ющенко назвав «політичним Чорнобилем».
«Це так приблизно, як війська Муравйова, які прийшли в Київ після того, як хлопці під Крутами програли нерівний бій, і в Києві був триденний розбій. Оце так я би проілюстрував те, що я бачив у парламенті два дні тому», – сказав Ющенко.
На запитання Радіо Свобода, чи здивував чимось Віктор Янукович, Ющенко відповів: «єдиним – швидкістю».
Ющенко: у питанні про Голодомор Янукович допустився політичної помилки
Віктор Ющенко заявив, що Президент Віктор Янукович допустився цілої низки «політичних, етичних та державницьких помилок», висловивши у Парламентській асамблеї Ради Європи переконання, що «Голодомор не був геноцидом» проти українського народу.
Цим Президент України, на думку Віктора Ющенка, пішов всупереч знанням та переконанням тих громадян, чиї роди пережили Голодомор, а це не сприяє об’єднанню України.
Ющенко нагадав, що є рішення суду про визнання організації Сталіним та тогочасним керівництвом Радянського Союзу штучного голоду в Україні у 1932-33 роках – злочином, геноцидом проти українців.
На думку Віктора Ющенка, на рішення ПАРЄ, яке підтримало позицію Віктора Януковича та російської делегації, вплинула недостатня обізнаність у темі Голодомору.
«Це ще працює історія за «Коротким курсом ВКПб» Сталіна», – сказав колишній Президент.
Ющенко ініціює скликання форуму демократичних сил
Віктор Ющенко заявляє, що опозиція в має бути консолідованою, оскільки є небезпека суверенітетові України.
«Якщо боротися проти речей, які шкодять українському державному становленню, то для цього треба консолідуватися з усіма», – сказав Ющенко в ефірі Радіо Свобода.
За словами екс-Президента, він має намір ініціювати скликання форуму українських демократичних сил для вироблення плану дій непокори нинішній владі.
Ющенко наголосив, що під час цього форуму треба сформувати «концепцію акту непокори, плану дій по захисту конституційних і законних положень святих речей». Як заявив колишній глава держави, він має на увазі, серед іншого, питання перебування російського Чорноморського флоту на території України, захисту української мови, визнання Голодомору.
Екс-Президент зазначив, що цей форум повинен дати опозиції план чітких дій на найближчі три місяці.
При цьому Ющенко зауважив, що головне на сьогодні – це розуміння суспільством всієї небезпеки дій влади і формування руху опору.
Ющенко працюватиме з Тимошенко в опозиції, але не підтримає її в боротьбі за владу
Колишній Президент Віктор Ющенко, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про те, чи буде він працювати в опозиції разом із Юлією Тимошенко, заявив, що готовий працювати з усіма.
«Якщо боротися проти речей, які шкодять українському державному становленню, то для цього треба консолідуватися з усіма. Якщо йдеться про те, чи підтримувати Тимошенко в приході до влади – я глибоко переконаний, що ні», – сказав Ющенко.
Він зауважив, що ідеологія Тимошенко та чинного Президента Януковича – «це ідеологія одного порядку».
«Газову угоду, яку підписала Тимошенко, не скасував Янукович, бо вона його влаштовує. Янукович і Тимошенко – це найкращий московський проект, я думаю, останнього століття. Флот, як ви пам’ятаєте, те, що сказав прем’єр Росії, проводивши закулісні, непублічні переговори з Прем’єр-міністром України, йшла домовленість про те, що Юлія Володимирівна готова у цьому питанні на 50 років прийняти рішення при отриманні президентства про дислокацію Чорноморського флоту на території України. Тимошенко і Янукович збігаються, як дві краплі води – тільки в одного на 25 років, в іншої – на 50. Це ж стосується теми НАТО», – сказав Ющенко.
Ющенко збирається переформатувати «Нашу Україну»
Віктор Ющенко заявляє, що веде переговори з народними депутатами, які б могли втілювати у парламенті український державний курс.
«Я як порядок денний сформував для себе такі завдання: перше: нам треба з 72 депутатів «Нашої України» сформувати 37, які б могли проводити український державний курс. І я проводжу ці зустрічі щоденно, з багатьма депутатами. Десь приблизно вже 25 народних депутатів готові вийти з тих економічних стимулів, якими вони були заведені півтора роки тому чи то в БЮТ, чи в «Народну самооборону» чи ще кудись, повернутися і стати парламентською національною силою», – сказав Ющенко в ефірі Радіо Свобода.
Також екс-Президент зауважив, що буде переформатована партія «Наша Україна».
Головний опір антиконституційним діям влади, на переконання Ющенка, має чинити громадянський рух. «Ми будемо ініціювати проведення форуму українських сил для того, щоб сформувати концепцію акту непокори, плану дій по захисту конституційних, законних положень, святих речей, суверенітету України», – наголосив екс-Президент.
Увесь текст розмови із Віктором Ющенком, Президентом України (2005–2010)
Політика
Ющенко: Янукович перетворює Україну на зону впливу Росії
Віктор Ющенко, 29 квітня 2010 року
29.04.2010
Ірина Штогрін
Гість: Віктор Ющенко, Президент України (2005 – 2010 роки)
Ірина Штогрін: Пане президенте, я йшла сьогодні вранці на роботу, а Київ миють. Так приємно це бачити.
І тепер ось згадую, як в ефірі програми «Я так думаю», я вважаю, що найкращої української журналістки Анни Безулик (на жаль, вже немає такої програми на «5 каналі»), я колись сказала Вам, що Ви - ідеальний президент неідеальної країни.
Так от, зараз є команда, яка демонструє цілковиту єдність президента, парламентської коаліції і уряду. Які шанси, на Вашу думку, у цього президента і у цієї команди перетворити Україну на цивілізовану країну, в якій буде приємно жити і спокійно, комфортно працювати?
Віктор Ющенко: Зараз багато вражень і багато оцінок відносно того, що відбувається. В одних вони песимістичні, а в других – радісні. Мої є песимістичними. Я поясню чому.
Не питання, чи миють вулиці, не питання про багатьох інших навіть побутових речей, комфортів. Мені здається, щоб нам провести дуже гарну дискусію, нам треба розуміти, що визначає те, що знаходиться у мріях і в думках людей, навколо чого варто вести дискусію.
Коли ми говоримо за курс, бо президент країни відповідає за курс, не за те, як вулиця миється, не за те, як в комунальному секторі хтось працює, а який курс, то я думаю, що для української нації цікаві дискусії в площині якої? Курс, на якому я стояв і проводив. Нам треба зробити модерну, європейську державу. Це надмета. Ми – європейці, тому ми - українці.
-Який курс Ви відчули вже зараз?
-Є другий курс. Зробити Україну привілейованою території або зоною впливу Росії. Це два діаметрально протилежні курси, і за ними стоять різні політики як за першим, так і за другим. Тому коли ми говоримо про те, що за тим курсом, який сьогодні проводить Янукович (давайте будемо говорити), за ним стоять мільйони людей, які, я думаю, готуються до тих заходів, які він проводить, і аплодують такому курсу.
І тому я далекий від банальної такої дискусії через персону пробувати виловлювати ті речі, які відносяться до наших сутностей. Поки ми не сформуємо здорову націю, націю, яка може формулювати свої ясні національні цілі і вибір, дискутувати про політиків, який «жулік» кращий від іншого, вибирати і дискусію вести між злом №1, №2, №3 і №4, то це безплідна тема. Ми повинні збагнути: все починається від нас.
-От Вас здивував чимось Віктор Янукович за ці два місяці?
-Одним – швидкістю. Він зробив те, що було написано на виборчих гаслах, починаючи від Одеси: «Одна страна – два языка», «Одна страна – четыре конфессии», «Одна страна – 6,7 (включаючи донецьку) историй». І так далі.
-Вікторе Андрійовичу, Ви коли розмовляли перед виборами і після того, як результат був відомий, з паном Януковичем, то я так собі думаю, що Ви сказали: ось, пане президенте, я вам передаю Україну, я хотів би по-перше, по-друге, по-третє.
Була така розмова?
Я тричі сказав: Вікторе Федоровичу, найголовніше в професії президента формувати політику єдності нації.
-Я тричі сказав: Вікторе Федоровичу, найголовніше в професії президента формувати політику єдності нації.Була. Це перша розмова у кабінеті Президента України,
де ми за приставним столиком формально провели цю розмову.
Перше і загальне, що я доніс і хотів би, щоб це стало наріжним каменем в діяльності не тільки президента Януковича, але будь-якого Президента України, то це Україна понад усе. Давайте не будемо боятися, лякатися того, що ми є українцями. Давайте це слово повторювати мільйони разів, звикатися до нього.
Але друге і саме основне. Я тричі сказав: Вікторе Федоровичу, найголовніше в професії президента формувати політику єдності нації. Це завдання №1: єдність нації. І єдність нація – це і твоя міжнародна політика, це і твоя гуманітарна політика, це твоя економічна політика. Все, що може нас консолідувати.
Якщо ми дивимося, що зроблено за 50 днів, на жаль, мені здається, ми відкотилися у темі консолідації суспільства років на 15.
-Чим поясните те, що так швидко сталося ось що. Віктор Янукович фактично заперечив перед світовою спільнотою те, що Голодомор є геноцидом. І вчора депутати ПАРЄ переважною більшістю голосів ухвалили проект резолюції, де всі пропозиції щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу були відкинуті.
Цей факт сприятиме об’єднанню нації?
Є велика проблема знань, включаючи лідерів держави, відносно теми Голодомору. Працює історія «Короткого курсу ВКП(б)» 1937 року.
-Є велика проблема знань, включаючи лідерів держави, відносно теми Голодомору. Працює історія «Короткого курсу ВКП(б)» 1937 року. Ні. Я думаю, що тут допущена ціла низка політичних,
етичних і державницьких помилок. Але як було написано на персні Соломона, і це мине. Не треба дивитися на це, що це вже остання крапка у цьому слові. Вибачте, 5 років назад в нас і тієї бази не було, полеміки і здобутків у цьому питанні, які ми маємо на сьогодні.
Зараз йде мова про аспект перший. Очевидно є велика проблема знань, інформованості, включаючи лідерів держави, відносно теми Голодомору. Це ще працює історія, я думаю, «Короткого курсу ВКП(б)» 1937 року. Що таке геноцид, за міжнародним визначенням? Це є масове вбивство людей на базі етнічній, релігійній, расовій, національній.
-Пане президенте, за час своєї роботи Ви і Ваші соратники зробили надзвичайно багато задля того, щоби люди, які живуть у цій країні і поза її межами, дізналися про це. Але от факт є іншим.
-Друге. Є закон України, який визначає Голодомор 1932-1933 років фактом геноциду. І є рішення суду, яке навело перелік людей, які мали пряму причетність до масового знищення українців.
Я не буду зараз вдаватися в теми «етнічна» і «національна» основа. В широкому розумінні, в контексті ООН, національна основа, мається на увазі кожна людина, яка була вбита там, тобто чи українець, чи грек, чи німець, чи єврей – це є національна основа визначення. Тому рішення ВРУ, яка підтримала мій законопроект, рішення суду і рішення 13 національних парламентів світу, які визнали Голодомор в Україні актом геноциду, безумовно це є фундаментальна правова основа для того, щоб цю роботу далі продовжувати.
-Але теперішній Президент України на це подивився зовсім по-іншому.
Пане президенте, просто так виглядає, є якийсь перелік, наприклад, Ющенко розповів про Голодомор і зробив все, щоби про це знали і про це пам’ятали, Ющенко своїми указами визнав Героями України Бандеру та Шухевича, Ющенко зробив ще якісь речі. От кожен пункт, який був зроблений Віктором Ющенком, тепер анулюється.
Адміністрація Президента аналізує Ваші укази, починаючи з виборчої кампанії з жовтня місяця минулого року, і якщо вони, на їхню думку, будуть виглядати такими, що вже підпадали під виборчу логіку, вони їх будуть анулювати. Як Ви ставитеся до цього?
-Я не маю сумнівів, що так і буде, тому що зараз дискусія йде про два різні курси. І те, що буде знаходитися в компетенції дій президента, щоби анулювати роботу, в даному випадку мою щодо ототожнення чи курсу національного становлення чи європейського курсу, чи курсу демократії , безумовно воно буде девальвуватися, дискредитуватися.
Але мені не хотілося б, щоби це людьми сприймалося, як якась дивина. Адже, шановні, те, про що ми дискусію ведемо, в нормальній країні вирішується, формулюється через консолідацію нації, виборчий процес, розуміння того, що ми один біля одного, як брати, відстоюємо ті цінності, які роблять нашу владу потім. Влада буде підтримувати те завжди, що підтримує маса, нація. А коли ми не маємо свого визначення, ми будемо тільки коментувати, які декрети в черговий раз чи що видає новий Президент України, і будемо цьому дивуватися.
-У нас народ поділився десь 50 на 50. Це результати виборів.
Наразі ми маємо слухача.
Слухачка: Пане президенте, Ви дуже багато говорили про об’єднання. Яка Ваша думку після останніх дій нової влади, чи є взагалі ще шанси нашій Україні об’єднатися, бути однією нацією, однією родиною?
-Безумовно про це треба дбати. Коли ми вживаємо слово «об’єднання», то зразу ж постає питання: об’єднання навколо чого? Якщо ми говоримо про національні пріоритети, то от біля них треба об’єднуватися. Біля них. Тому вироблення єдиної бази щодо пріоритетів сьогодні найскладніше завдання, яке стоїть, зокрема, в колі демократичних сил і в колі патріотичних організацій.
Якщо ми говоримо пересічно, то поки нація не відчує, що перехід від населення до нації є твоїм обов’язком, це твоя відповідальність, за тобою повинна стояти твоя відданість про власну пам’ять, про власну мову, про власну історію, це не є президент тільки носій цих тем, якщо у тебе немає цих цінностей, тобі все рівно, яку ти мову чуєш, у тебе ніколи не відбудеться державного становлення.
Ми говоримо про те, що українська новітня держава має 19 літ. Що таке 19 літ після того колоніального рабства 300 років? Безумовно ключові імунітети ми забули, знищені вони. Тому коли тих українських політиків, які виступають за те, що так, консолідуватися треба, об’єднуватися треба, але щоб не трапилося так, що ми об’єдналися, а потім чомусь родилася угода про газ, яка на коліна поставила країну, економіку на 10 років наперед.
Ради чого ми об’єднуємося? Чи ми говоримо про те, що якщо нас розділяє тема Чорноморського флоту, а я переконаний, що це є тест безпекового характеру, якщо українець не визначиться відносно до теми знаходження на території України чужого війська, чужого військового чобота і далі буде говорити про сало, про хліб, про свою незалежність, то це пусті слова. Тому як це не важко було б, нам треба визначатися і консолідуватися навколо системних базових національних цінностей.
-Пане президенте, але відповідальність усіх починається з відповідальності кожного. І погодьтеся, що можливості простої людини менші, ніж позиції Віктора Ющенка, громадянина цієї країни так само.
Чи є законний спосіб противитися тому, щоб Ваші укази відмінялися? Чи шукаєте Ви цей спосіб? Чи є законний спосіб стати проти того, що Чорноморський флот тепер продовжить своє перебування на території України після 2017 року ще на 25 років, плюс 5 років і так далі? Чи шукають Ваші соратники і Ви особисто в цей спосіб законний, цивілізований зробити так, щоби цього не відбулося або не відбувалося?
-Короткого одноразового кроку немає, який би зняв оцю біду, яка вчинилася в українському парламенту два дні назад. В парламенті били не народних депутатів «НУ»…
-Хоча Олесь Доній, народний депутат НУНС, зараз у важкому стані перебуває у лікарні. Його били у парламенті. І бив його народний депутат так само.
-Так. Але я в ширшому понятті хочу це сказати. Били Україну, збивали Україну. Це політичний Чорнобиль, що відбулося позавчора.
-Прапор дерли. Це теж порушення.
-Це так приблизно, як війська Муравйова , які прийшли у Київ після того, як хлопці під Крутами, оці 300 хлопчиків і дівчаток безумовно програли нерівний бій, і в нас триденний розбій у Києві був. Оце приблизно я ілюстрував би те, що я бачив у парламенті два дні назад.
Повторюю, що разового кроку немає, щоб натиснути якусь кнопку чи вчинити якусь дію і буде скасовано. Тому ми повинні дуже добре політично заналізувати те, які їхні переваги, які наші переваги, у чому наші переваги, і в чому їхні переваги. Їхні переваги ефемерні. Вони мають більшість у парламенті, наша потенційна сила – більшість у суспільстві.
-Вони мають ще виконавчу дисципліну. Це вони так кажуть. «Рішення президента втілюється поетапно дуже швидко до кінцевого етапу».
-Першим номером можна бути не тільки на весіллі, але й на похороні. Тому давайте будемо розбирати дану ситуацію. Куди веде цей курс? Якщо він веде до краху… Я це називав місяцями: шановні, у нас є зло. Якщо нація обирає зло… Вибачте, я не хочу зараз розширювати цю тему, яке зло: один, два чи три? Якщо ми обираємо і пояснюємо своїм мотивом: знаєте, та в нас іншого вибору немає. Нам тільки треба зло обрати, тоді ми стаємо активними чи пасивними учасниками злодійства.
Вони роблять те, що дозволяє їм мандат, вручений законним чином. Тому, шановні, тільки робити вигляд, що це не від нас залежить, що Україна починається не з тебе, а з його (про це стверджував навпаки В’ячеслав Максимович Чорновіл), якщо ти за собою не несеш відповідальності за те, що обирається, за те, що активується тобою, твориться, ми ніколи цієї перемоги не будемо мати.
Тому я закликаю зараз до чого? Суспільна думка. Сьогодні місія громадських організацій, журналістських організацій, я не сказав би, що політичних організацій, бо політичні організації сьогодні в загоні з мінімальною популярністю, і піднімати сьогодні тему через політичну організацію – це дорога дуже довга, а через громадську позицію, через формування різного руху опорів і фронтів, я переконаний, що це дорога правильна.
-Яке Ваше місце у цьому формуванні?
-Я роблю цю роботу.
-Як? Яким чином? Це те, про що нас запитують люди.
Треба переформатувати «НУ». Не можу я поставити біля «НУ» більш ідейної, послідовної української сили.
-Треба переформатувати «НУ». Не можу я поставити біля «НУ» більш ідейної, послідовної української сили.Я як порядок денний для себе сформулював задачу таку.
Перше. Нам треба із 72 народних депутатів «НУ» сформувати 37, які могли б проводити український державний курс. Я проводжу ці зустрічі щоденно з багатьма депутатами. Десь приблизно вже 2,5 десятки народних депутатів готові вийти з тих економічних, м’яко кажучи, стимулів, які були заведені 1,5 роки тому чи то в БЮТ, чи то в «Народну самооборону», чи ще кудись, повернутися і стати парламентською національною силою. Але я кажу, що це фактор найостанніший.
Друге. Очевидно нам треба переформатувати нашу партію «НУ». Переконаний, не можу я поставити біля «НУ» більш ідейної, послідовної української сили.
Третє – це громадянський рух. Ми будемо ініціювати проведення форуму українських сил для того, щоби сформувати концепцію акту непокори, плану дій по захисту і конституційних, і законних положень тих святих речей, про частину яких ми сьогодні згадали. Тобто, це ціла низка, яка розрахована на три місяці дій, яка повинна нас вивести на те, що ми організаційно отримуємо чітку систему.
-Ми маємо слухача.
Слухач: Пане президенте, ви зібрали Майдан, люди вірили в те, що будуть зміни. Змін, як на мене, практично ніяких не відбулося. Так, демократія, свобода слова. Але та віра, яка була в серцях людей, просто-на-просто догоріла і згасла.
Скажіть, будь ласка, чи вірите Ви в те, що люди знову зберуться, як ви зібрали їх тоді в перший раз? І чи не пора, як казав колись Т.Г.Шевченко, «та заходиться вже рубать»?
-Коли ми говоримо про політичні завоювання в Україні, за які відповідає виключно Президент України, як ви розумієте, за 5 років ми стали іншою країною. Ми стали іншою країною, тому коли ми сьогодні почали нашу дискусію на радіо, то зверніть увагу, з чого ми почали? А чи вдасться нам зберегти те, що в нас вже було?
-Суверенітет України.
-Вибачте, в 2004 році питання так не стояло. Ми не хотіли зберігати, ми хотіли мати здобутки. Так от, здобутки є. Як нація їх оцінює? Я думаю, що українська нація далека від належних оцінок того, що ті цінності, які здобуті за 5 років, це ті цінності, які формують основу нашого буття на багато-багато років.
Я не бачив раба щасливого. Не бачив. Тому, коли ми говоримо про свободу, єдина система координат, в якій може бути майбутнє України, її сьогоднішнє, то це свобода і демократія як механізм її захисту. Другого варіанту існування українського немає. Якщо хтось не розуміє, що це я приніс своєю політикою, а її відносить типу до того: так, демократія, те, се… Знаєте, законність існує завжди там, де є демократія.
-Пане президенте, але те, що відбулося в парламенті, Ви вважаєте, це підпадає під формулювання «демократія» і «законність»?
Якщо президент всупереч національному закону про визнання Голодомору фактом геноциду заявляє зворотне, це підпадає під предмет відповідальності , включаючи і тему імпічменту.
-Якщо президент всупереч національному закону про визнання Голодомору фактом геноциду заявляє зворотне, це підпадає під предмет відповідальності , включаючи і тему імпічменту.Ні. І багато речей. Якщо президент всупереч
національному закону про визнання Голодомору 1932-1933 років фактом геноциду заявляє зворотне, то це вже підпадає під предмет відповідальності президента по Конституції, по закону, включаючи і тему імпічменту президента.
Але ми зараз про інше говоримо. Ми зараз говоримо про те, що нація, яка вийшла на Майдан, отримала політичні здобутки, які є каменем того, що називається «наш суверенітет», «наша незалежність». Я думаю, що це місія президента.
Якщо ми говоримо зараз про дещо інші речі, то я хочу дещо нагадати. З 2006 року Україна по ладу стала не президентською, а парламентською, де очолює прем’єр-міністр парламентську більшість і по суті є ключовим, базовим, провідним гравцем.
-Теперішня Україна. Зараз що це за форма?
-Зараз це тоталітарна модель, коли в руках однієї особи знаходиться три інститути: парламентська більшість, уряд і, власне кажучи, офіс на Банковій.
-Пане президенте, скажіть, будь ласка, чи думаєте Ви, якби Тимошенко була б президентом, то вона ось так виступила б у ПАРЄ щодо Голодомору, вона скасувала б Ваші укази по Бандері і Шухевичу, і вона б підписала угоду чи «пакт», як тепер його називають, по Чорноморському флоту?
-Переконаний, що коли ми говоримо про ідеологію Тимошенко чи Януковича, то це ідеологія одного порядку. Чи ми говоримо про газову угоду… Газову угоду, яку підписала Тимошенко, не скасовує Янукович, бо вона їх влаштовує. Янукович і Тимошенко – це найкращий московський проект, я думаю, останнього століття.
-Тобто, флот Ви вважаєте, що так.
-Як Ви пам’ятаєте те, що сказав прем’єр-міністр Росії, як ввівши закулісні, не публічні перемовини з прем’єр-міністром України, йшла домовленість про те, що Юлія Володимирівна готова у цьому питанні на 50 років прийняти рішення при отриманні президентства по розміщенню, дислокації Чорноморського флоту на території України.
В мене немає сумніву про те, як дві краплі води, Тимошенко і Янукович співпадають. Тільки в одного на 25 років, в другої на 50 років. По темі НАТО в мене сумніву немає, що позиція Януковича і Тимошенко теж. Послухайте її виступ у Брюсселі: для того, щоби Україна визначилася, бути чи не бути членом НАТО і інтегруватися до європейської безпекової політики, то треба звернути увагу на реакцію Москви.
-Чи означає це, що у тій своїй діяльності, про яку ми говорили, Ви не розглядаєте можливості об’єднатися у спільну опозицію, в якій буде Юлія Тимошенко?
-Якщо боротися проти речей, які зашкоджують українському державному становленню, то проти цього треба консолідуватися з усіма. А якщо мова йде про те, чи підтримувати Тимошенко при приходженні до влади , то я глибоко переконаний, що ні.
Вы жметесь к ближнему, и для этого у вас есть прекрасные слова. Но я говорю вам: ваша любовь к ближнему есть ваша дурная любовь к самим себе.
На самом деле люди делятся не на два типа — совы и жаворонки, а на три — совы, жаворонки и дятлы.
Чтобы быть жизнеспособным, нужно приспосабливаться к любой среде.
Человек верующий не может быть несчастлив, потому что он не один.
Люди врут, а больше всего они врут самим себе.
Вероятно, мы, смертные, только тогда можем быть истинными философами, когда сознательно к этому не стремимся.
В шахматах, как в жизни: когда партия заканчивается, все фигуры — пешки, ферзи и короли — оказываюся в одном ящике.
Никогда не доверяй незнакомцам. Альтруизма в этом мире не бывает.
Ничто так не открывает глаза на мир и не расширяет кругозор, как путешествия.
События производят на воображение человека такое же действие, как время. Тому, кто много поездил и много повидал
Мозги – основа всего. Мозги, мысли, интересы. Руки, которые могут энергию дать. Руки, которые могут обнять, руки, которые могут направить.
На самом деле люди делятся не на два типа — совы и жаворонки, а на три — совы, жаворонки и дятлы.
Никто не знает лучше настроений людей и состояния дел в стране, чем почтальоны!
Иногда так хочется свалить все на природу: хочется верить, что люди не виноваты в том, что они такие свиньи.
Человеком владеет любовь, а любит он то, что уходит.]
Болезни отражаются на лице
Что вы видите, когда смотритесь в зеркало? Только лишь ваше лицо? Согласно китайской медицине, которой более 5 тысяч лет, лицо – это зеркальное отражение здоровья. Если задуматься, то в этом утверждении и впрямь должна содержаться частица истины. Вряд ли можно иметь цветущий внешний вид, если внутри тебя не все благополучно. Еще Лопе де Вега в «Собаке на сене» устами героя говорит: «Здоровье с красотою неразлучны!» Но китайцы пошли еще дальше: по состоянию пяти зон лица они могут поставить приблизительный диагноз состояния вашего здоровья.
Лоб
Согласно правилам китайской медицины, лбу соответствует стихия Огня. Она отвечает за работу сердца и тонкого кишечника, а также, естественно, за состояние ума и духа.
Осматривая лоб, ищите любые изменения цвета. Краснота и обилие красных сосудиков свидетельствуют о проблемах с сердцем. Более темный оттенок лба по сравнению с остальным лицом говорит о некоторых проблемах с пищеварением, но, скорее всего, пока незначительных. Изменение цвета лба может быть также следствием сильных душевных потрясений. У людей, склонных к стрессу и сильным эмоциям, на лбу проявляется большое количество морщинок, и, как правило, складка между бровями.
Сердечный приступ иногда можно предсказать по слабому зелено-голубому оттенку лба. Следует насторожиться, если появление такого оттенка сопровождается другими симптомами проблем с сердцем: сильным сердцебиением, головокружением, затрудненным дыханием или болями в левой руке.
Нос
Носу соответствует стихия Земли, которая отвечает за работу желудка, селезенки и поджелудочной железы.
Неожиданно вскочил прыщик на кончике или на боковой стороне носа? Не все так безобидно как кажется! Этот прыщик свидетельствует о некотором разладе в вашей пищеварительной системе. Вспомните, что вы ели накануне? Много острой, жареной, копченой или жирной пищи? А может быть вы съели шоколадку? Если ответ хоть на один вопрос положительный, то возможно проблема лишь в вашем выборе пищи. Кстати, появление такого, на первый взгляд, незначительного прыщика может сопровождаться несварением, диареей или запором.
Красные капилляры и красные пятна на переносице могут свидетельствовать о злоупотреблении алкоголем или о стрессе, который также затрагивает работу пищеварительного тракта.
Подбородок
Область подбородка относится к стихии Воды, которая ассоциируется с работой почек и мочеполовой системы, а также отвечает за работу гормональной системы и желез.
Покраснения, раздражения, шелушение, потемнение или наоборот посветление области вокруг рта и на подбородке может свидетельствовать о проблемах с почками или мочевым пузырем. Периодические угревые высыпания на подбородке говорят о гормональном дисбалансе. Проблема чаще всего лежит в избыточном производстве организмом эстрогена или тестостерона, и может сопровождаться нерегулярными менструациями у женщин и простатитом у мужчин.
Обратите внимание и на область, расположенную от носа до верхней губы. Эта небольшая область отражает состояние матки и яичников у женщин и состояние предстательной железы и гениталий у мужчин. Горизонтальные складки, шелушение или изменение цвета на этой области могут сигнализировать о серьезных проблемах в репродуктивной области, вплоть до эндометриоза, миомы матки или бесплодия.
Согласно китайской медицине, люди с маленьким подбородком генетически предрасположены к слабым почкам и проблемам в мочеполовой системе. Однако это совсем не означает, что у каждого человека с маленьким подбородком обязательно будут больные почки. Это лишь предупреждение о существующей тенденции, чтобы человек постарался внести соответствующие изменения в свой образ жизни и не допустить возникновение болезни.
Правая щека
Правая щека соответствует Металлу, который отвечает за работу легких и толстого кишечника.
Проблемы с легкими или толстым кишечником отразятся в виде изменения цвета, шелушения и кожных проблем на правой щеке. Небольшие прыщики, покраснение или шелушащееся пятнышко могут как предвещать скорое наступление простуды или бронхита, так и свидетельствовать о более серьезных проблемах с легкими.
У людей, склонных к респираторным аллергиям и астме, часто проявляется красная шелушащаяся или чешуйчатая экзема, либо область с легким зелено-голубым оттенком именно на правой щеке. Появление такой экземы или подобного оттенка может свидетельствовать о близком наступлении аллергического приступа или приступа астмы, что позволяет принять предупредительные меры.
Левая щека
Левая щека соответствует элементу "Дерево", который отвечает за работу печени и желчного пузыря, а также за работу нервной системы.
Видные капилляры и краснота, особенно расположенные близко к крыльям носа, говорят о возможном воспалении или застое (накоплении токсинов) в печени. Желтоватый оттенок под левым глазом свидетельствует либо о наличии камней в желчном пузыре, либо о высоком уровне холестерина или триглицеридов, которые воспроизводятся системами печени и желчного пузыря.
Различные проблемные отметины на этой части лица могут сигнализировать также о нестабильном эмоциональном состоянии, например о беспокойстве, гневе или депрессии. Выпирающие венки, краснота или сыпь на левой щеке могут сигнализировать о высоком давлении или скрываемом гневе.
Помните, что есть много способов, с помощью которых организм предупреждает нас о нарушениях и болезнях. И не всегда это возникновение боли. Наоборот, боль свидетельствует о том, что болезнь уже запущена или перешла в острую или хроническую стадию. Не нужно этого дожидаться. Прислушайтесь к своим внутренним ощущениям и приглядитесь к внешним симптомам, чтобы предотвратить небольшие нарушения, пока они не стали серьезными болезнями. Надеюсь, что предложенная методика вам в этом немного поможет.
— Некоторые люди делают зло другим просто потому, что имеют такую возможность.
Договориться можно со всеми. Но с некоторыми можно договориться до серьезных неприятностей.
тобы стать великим человеком, нужно уметь искусно пользоваться всем, что предлагает судьба.
самые симпатичные люди жестоки по отношению к самим себе.
Мы все — один биологический вид, тот же самый набор клеток, нам всем свойственно чувство голода, жажды, опасности. А вот дальше все становится сложнее.
Достигнуть цели вам поможет привычка отчетливо представлять себе то, к чему вы стремитесь.
Снаружи — глянец, внутри — мерзавец.
Человек, не выявляющий закономерности — это безумец.
Духовник — это человек, который, заботясь о нашей загробной жизни, зарабатывает себе на земную.
Встречаться нужно для любви, для остального есть книги.
Люди становятся хуже… даже святые и герои. Этого нельзя предотвратить. В этом наше спасение.
Снаружи — глянец, внутри — мерзавец.
Вы ведь сказали, чтобы я учился у своего отца. Я пришел, научившись у него! Вы учитель, вы несете ответственность за тысячи детей
Если не получается думать о людях хорошо, то не стоит думать о них плохо
Все люди грешны, всеми правит грех
Название: Перемена климата
Автор: Jean–Paul
Категории: гет/слэш
Фэндом: Джордж Джентли
Герои: Джордж Джентли/Изабелла Джентли, Джордж Джентли/ОМП, Джордж Джентли/Джон Бакхус
Рейтинг: NC–17, хотя по сути PG–13
Содержание: Мне показалось, что Изабелла Джентли редко бывала в Англии. Вообще, странные у них были отношения, вам так не кажется?
Предупреждение: AU?, OOC? Короче, играю с персонажами. Мой кинк – англичане в отпуске в Италии.
Дисклаймер: Безумство поведения героев – на моей совести.
Лондон. Средняя осенняя температура +11 по шкале Цельсия.
Дарем. Средняя осенняя температура +4. И Цельсий тут не при чем – во всем виноват северный морской ветер.
У него не было ни одной черной рубашки, и он смотрелся среди могил как не вовремя появившаяся в этих местах сорока – черная с белым оперением, выглядывающим из–под пальто. Соединенное королевство в опасности, но Джордж Джентли не у дел. Он не думал, что его так легко выбить из колеи.
Когда он был молод, все в жизни было понятно: есть работа, женщины. Война все поставила в четкие рамки – военная служба стала жизнью. Италия стала отправной точкой – юная шпионка посмеялась над его прямым вопросом. Да, он так и спросил: "Ты работаешь на Англию или на Италию?", а она рассмеялась "Заккарелли работают на себя". Изабелла была из старинного рода и могла с рассвета до полудня перечислять имена предков – "Франческо родил Пьетро, Пьетро родил Джованни, Джованни родил Гвидо, Гвидо родил Филиппо, Филиппо родил Франческо…" и так по кругу, а Джордж искренне не понимал как она различает все эти родовые имена и как не путается в событиях тысячелетней давности. Изабелла смеялась и отпускала свои руки в путешествие по его телу, и рассказывала, рассказывала о славе своих далеких предков. Ведь от их богатства ей ничего не досталось, только выученная история рода и гордая осанка.
Когда он привез ее в Англию, его отец был против. Мать покачала головой и отказалась присутствовать на венчании. Джордж принял католичество. Через несколько месяцев Изабелла уехала. Началась рутина одинокой жизни. Она подсказала ему пойти в полицию, она считала, что это его стезя.
"Если видеться редко, любовь станет крепче", – говорила Изабелла. Она возвращалась, привозя с собой то бронзовый, то золотистый загар, то запахи океана, то прохладу гор. Когда ей было уже за тридцать, она объявила, что скоро вернется насовсем – ее уволят в запас по возрасту. Полуфиктивный муж пожимал плечами и часами сидел у ее ног. Он не знал большей любви, чем была Изабелла. Только через три года она сдержала слово. Он уже стал сержантом, и ему прочили большую карьеру. Изабелла была довольна. Она любила его, как любят старый дом, о котором сохранили романтические воспоминания юности.
Теперь он ездил в Италию каждый год. Неделя во Флоренции была главным событием. Родовое поместье Заккарелли собирала полутысячную семью, и семье Джентли отводили кладовку на чердаке, откуда был великолепный вид на сгоревший виноградник. Их не трогали: что взять с нищих, да еще и наполовину англичан. Выбор Изабеллы давно перестал удивлять.
Во второй приезд в один из душных вечеров они поехали к многовековым соперникам – Дамантеа. Она сказала: "Между нами не должно быть секретов. Мы едем к моему другу из стана врага, у него маленькая вилла совсем рядом". Он понял, что они едут к ее любовнику. Оставалось найти доказательства. Изабелла познакомила Джорджа с Гвидо – "Сын Марко, сына Лучано, сына Бателло, сына… " – Гвидо перечислял, пожимая руку гостю, Изабелла хохотала, а Джордж укоризненно качал головой, но тоже не выдержал и засмеялся. Гвидо не обиделся. Джордж мало понимал в итальянской болтовне, но пара бутылок из семейных запасов Дамантеа сделала и его полиглотом. Гвидо был довольно красив. Он увлек их рассказом о своих военных подвигах, Джордж о своих, разговор свелся к спорту, и Джордж показал фирменный финт передвижением, который Гвидо так и не усвоил, как они не старались. Купидоны на расписном потолке смеялись над их попыткой устроить ринг. Гвидо оказался слишком правдив. Когда Изабелла убежала в ванную, он склонил набок кудрявую голову и спросил: "Ты знаешь, она моя любовь?" Джордж сжал зубы и сказал: "Si". Она же его жена, а не этого Дамантеа. Они остались во вражеском доме на ночлег. Изабелла разделась и нырнула в старинную кровать. Джордж долго стоял у окна и решал, спросить Изабеллу о Гвидо или нет. Тьма стала непроглядной, и Изабелла сказала: "Если ты не против, я приглашу Гвидо. Давайте поговорим", – и Джордж пошел в сторону хозяйской спальни. Гвидо сидел на подоконнике и курил. Джордж кивнул, и они пришли к Изабелле. Она пригласила их сесть рядом с ней и поцеловала их по очереди. Она говорила "Я люблю тебя" по–английски каждый раз, когда целовала Джорджа, и повторяла это на родном языке, когда целовала Гвидо. Она целовала сначала в щеку, потом в лоб, потом в нос, потом в губы. "Поцелуй моего Джорджа, Гвидо", – она обнимала их обоих и, когда, они оба были уж одурманены, направляла их головы навстречу друг другу. Изабелла смеялась и целовала обоих возлюбленных все с большей страстью. Когда так она смеялась и так целовала, Джордж был способен на все. Она убедила его, что это нормально. У них, в Италии, это в порядке вещей. "Гвидо покажет тебе все, что ты должен знать. Я буду смотреть. Я хочу, чтобы ты был счастлив".
Привычка не привилась. Они проводила отпуск в Италии, и Изабелла, бывало, исчезала прямо в середине дня, тогда Гвидо, его единственный друг в этой стране, сопровождал Джорджа в его одиноких прогулах по холмам Тосканы. Иногда Гвидо увозил Джорджа к себе, и они напивались, но дальше поцелуев и объятий дело не шло, они просыпались вместе и вновь отправлялись в праздных прогулках ждать Изабеллу. Она возвращалась с индийскими пряностями или с испанскими веерами в багаже. Джордж не задавал вопросов. Гвидо провожал их и требовал вернуться как можно скорее. Когда–нибудь она должна была выйти в отставку по–настоящему, навсегда.
Они не успели на похороны. Дамантеа не желали видеть чужаков, а Заккарелли забыли о потерянной дочери клана. Им сообщили друзья Изабеллы, но было уже поздно. Их последний визит в Италию был самым коротким. Склеп Дамантеа – дом Заккарелли – банк Италии – вокзал. Они пробыли в отпуске ровно пять дней, и вернулись в Англию навсегда. Изабелла стала работать на Соединенное королевство и больше не говорила об Италии.
"У тебя какое–то странное чувство справедливости, Джордж, – говорила она. – Неужели ты не можешь спокойно побыть дома, подумать о деле в тишине. Клянусь, я не буду петь. Это будет справедливо. Я понимаю, то ты привык жить один, но давай как–нибудь притремся друг к другу." В конце того года они завели разные спальни и инициатором была Изабелла. "Вы, англичане, такие странные. Неужели нельзя тихо придти домой и тихо лечь спать?" Она сердилась и смеялась одновременно, и Джордж вновь был способен на все. Даже не раздельные спальни. Она была его лучшим другом. И не важно, что она не умела жарить бекон в масле. Зато она умела делать салаты. И он доверял ей все секреты. Она знала, что многие его ненавидят, что он стал главным инспектором не просто так, а погубив многие карьеры. А она работала с бумагами. Многими–многими бумагами, за которые кое–какие люди дорого бы заплатили. И одевалась как богиня. А у него не было даже черной рубашки.
Если бы она сидела за рулем, ничего бы не было. Она вышла бы на тротуар, а не на дорогу и нашла бы другую смерть в другое время. В другое время. Не внезапно, не вдруг, не навсегда. Она могла быть застрелена на следующее утро или поймана и жестоко убита. Джордж представлял себе все возможные способы надругательства, к которым мог бы прибегнуть Уэбстер. Джордж убеждал себя, что этот единственный удар о капот был милосердием Божьим. Проклятым милосердием. Он умер вместе с ней, и теперь пытался представить, что она на очередном задании, где–нибудь в Китае или Таиланде или в Японии. Хотя, ее никогда не посылали так далеко. Она всегда была где–то поблизости, в двух трех днях пути на поезде или на самолете – не важно. Его лучший друг, его возлюбленная, его жизнь. И похороны не помогли. Он видел ее тело в гробу, он видел как крышку закрыли и заколотили, он сам бросил землю, а рабочие доделали все остальное, но она где–то недалеко, где–то на юге, откуда никогда не вернется. Его Изабелла, итальянская штучка, серьезная хохотушка, возлюбленная изменщица.
***
Теперь он легче переносил холод и даже радовался, что скоро зима, и здесь, в графстве Дарем уже идет дождь со снегом, а в Лондоне все еще теплый ливень. Холод заставляет тело быть в форме. Алкоголь тоже. И еще сержант, который ему достался вместе с делом, был забавным экземпляром. Глупым и назойливым мальчиком, по документам оказавшимся мужчиной под тридцать. Почти тридцать, а совсем мальчишка и в душе, и по поступкам. Как он сказал? "Понимает в расследованиях меньше, чем в мужской контрацепции?" Его жена, очаровательная, совсем не похожая на отца женщина, и дочь, которую Джордж никогда не видел, они ведь молодому Бакхусу не нужны. Сложно работать с таким человеком, но можно сделать скидку на то, что у Джона не было хорошего учителя. Зато у него лучшая машина в городе. У простого–то сержанта. Гмм… И еще парочка судимостей, фальшивые улики и доказательства, фантастические версии. Тесть – начальник. И мечта о Лондоне. Если бы сам Джордж не жил в Лондоне, мечтал бы он о нем? Наверное, да. Это можно понять, если постараться. Сильно постараться. Он никогда не делал карьеру с помощью жены.
Эмптон кружил вокруг Джона, плел ему небылицы. Джон разочарован и опять пьян. Когда он пьян, то становится совсем дурным. Последние мозги тонут в виски, и Джон Бакхус пускается в пляс на полицейском балу. Стыд и позор. Все смотрят с ужасом, зубоскалы уже придумывают заголовки для стенгазеты, а главный тесть поправляет очки и планирует убийство. Джордж оправляет галстук и, быстро подойдя к Джону, резко вытягивает его за локоть в коридор. Они выходят на морозный воздух. С этого холма видно как вдалеке синеют прибрежные скалы. Джон садится на ступеньку, обхватив голову руками и начинает хлюпать носом. Это напоминает Джорджу как много лет назад пьяный Гвидо так же сидел на ступеньках своей виллы и, накручивая свои черные кудри на пальцы, сквозь слезы рассказывал на плохом английском о своем детстве, о том, как встретил Изабеллу, о том, как им запрещали дружить, как она понимает его, и как он ценит ее выбор, и что он тоже очень любит его, Джорджа, но ему не хватает Изабеллы. Но тогда до заката было далеко, нестерпимое солнце жалило их лица и руки, и Джордж в коротких шортах и сандалиях сидел рядом с Гвидо и обнимал и целовал его, утешая, и потом Гвидо улыбался широкой улыбкой, отчего его сломанный нос загибался над верхней губой, карие глаза сверкали озорством, и он запускал руку Джорджу под шорты, и они сидели обнявшись, пока к обоим не снисходило облегчение от телесных мук. А вокруг были холмы с рядами виноградников, и вся прислуга наслаждалась дневным отдыхом, и окна были открыты, и ветер гонял песок, и радиоволны несли мандолинные трели. Они ни на минуту не забывали о ней, даже целуясь, даже кутаясь под одной простыней. Они делали все ради нее, из–за нее. Так она была ближе. В то лето Изабелла была в Берлине и вернулась, когда все этапы любовных утех между Джорджем и Гвидо были пройдены. Между мужчинами не осталось ничего кроме дружбы.
Тогда Изабелла шестым чувством знала, что вышла на предателя. Но они опоздали: Гвидо убили при передаче информации немцам. Доказательств не было, но были слухи. И фантазии. Джордж ненавидел фантазии. И ненавидел предателей. Но винить Гвидо было не в чем – улик было не достаточно. Джордж научился делить личное и профессиональное уже постфактум. Если бы была возможность увидеть Гвидо, он вряд ли стал бы говорить с ним о чем–то ином, чем обычно. Они бы смеялись, и Изабелла подливала им вина, добавляя в него каплю разврата и каплю любви, творя гармонию жизни. Но теперь жизни не было. Был глупый пьяный сержант, перед которым вся жизнь впереди. Его немного жаль, но забавно наблюдать за ним. И было бы интересно узнать, так ли мало он понимает в контрацепции, как прикидывается. Но это потом, а, возможно, и никогда. Джордж садится за руль, машина Джона остается под открытым небом.
Бакхус продолжает бормотать, и Джордж отрывает взгляд от стремительно чернеющего неба, чтобы оценить состояние сержанта. Пьян и жалок. "Если бы я был в Лондоне", – слышит Джентли.
– Что бы ты сделал?
– Напился бы, – поднимает голову Джон. Изо рта идет пар. Ледяной ветер, снег мелкими крупинками.
– Ты и так напился, – хмыкает Джентли. – Не хочешь домой?
– Нет. Отсюда да, но не домой.
– Куда тогда?
– Можно в отель? Хотя у меня денег нет, – Бакхус трясет головой, трет лицо. Разделение личного и профессионального дается сейчас с трудом. Кажется, Джентли стареет.
– Могу приютить до утра, – Джордж говорит серьезно. Бакхус кивает. Он иногда не задает лишних вопросов. Иногда они мыслят на одной волне, когда Джентли нажимает на курок и Бакхус со скоростью пули падает на землю, а преступник повержен. И только тогда сержант поит инспектора виски за свой счет. И вот сейчас они ни о чем не думают, просто живут как могут.
За это время Джентли столько раз вытягивал Бакхуса из передряг, что мог бы уже получить свидетельство на владение этим юнцом. Но это в средние века, а сейчас, если кто–нибудь заподозрит инспектора в феодальных замашках, – будет скандал. Джон выходит из ванной и валится на кровать.
– Я помогу, – Джордж никогда не суетится. Джон помогает, падая спиной на кровать. Наконец, воробьиное тело в синих трусах и белой майке заворачивается в тонкое одеяло, ерзает, вдруг выпрастывает руку, и Джордж с удивлением видит, что именно Бакхус кладет на пол – свое обручальное кольцо. Светлые глаза Джона в полутьме черные, он похлопывает по кровати, приглашая.
Джорджу остается снять тот лучший костюм, который он не осмелился надеть на похороны Изабеллы, взять плед, оттолкнуть парня на другую половину кровати и лечь рядом. Джон уже спит. Перед тем как уснуть самому, Джордж еще раз вглядывается в смягчающиеся во сне черты юного напарника – длинный сломанный нос, крысиная челюсть, всклокоченные длинные волосы – ничего общего с Гвидо. Только стремление выжить любой ценой, пусть даже ценой собственных глупостей. Джордж выключает лампу. Ворочается. Не открывая глаз, стаскивает свое обручальное кольцо и кладет его на пол рядом с кольцом Джона.
Это ради нее. Изабелла бы смеялась и целовала бы их обоих, постепенно склоняя их головы в общий поцелуй. Она так ценила мужскую глупость. И всегда думала о завтрашнем дне. Завтра все будет по–другому. Посмотрим, что выкинет юный Джон Бакхус, исходя из нынешних обстоятельств. И как отреагирует его святая семейка. Джентли ухмыляется и засыпает, прижав сержанта к стене. Так теплее. Цельсий–то по–прежнему близок к нулю.
Поверхностный человек верит в удачу и обстоятельства. Сильный — в причину и следствия.
Мозги – основа всего. Мозги, мысли, интересы. Руки, которые могут энергию дать. Руки, которые могут обнять, руки, которые могут направить.
Но при всей своей глубокой мудрости и непостижимой сути он был плоть от плоти земных существ, застрявших в сетях обыденной жизни.
Решительного человека невозможно не допустить до успеха. Поставьте на пути его камни преткновения, и он обратит их в ступени, по которым будет подниматься к величию.
Человек возникает как раз там, где вымирает любой другой вид. Ни теплой шерсти, ни грозных зубов, ни волчьей морали — брюки, пуля, религия…
На самом деле люди делятся не на два типа — совы и жаворонки, а на три — совы, жаворонки и дятлы.
Не тот беден, кто мало имеет, а тот, кто хочет многого.
Я ненавижу реальность. А реальность, к великому моему сожалению, пока единственное место, где на обед дают добрую порцию стейка.
Жизнь идет, и что-то из неё выявляется, выпирает. И просто есть люди, которые лучше других умеют это сказать. Проводники существующих дел.
Тот, кто задает вопрос, рискует на пять минут прослыть глупцом. Тот, кто не задает вопросы, останется глупцом на всю жизнь.
Тяга к стаду старше происхождением, чем тяга к Я; и покуда чистая совесть именуется стадом, лишь нечистая совесть говорит: Я.
Снаружи — глянец, внутри — мерзавец.
Бойся обидеть кого бы то ни было, ибо человек забывает свои обиды не раньше, чем отомстит за них.
Человек возникает как раз там, где вымирает любой другой вид. Ни теплой шерсти, ни грозных зубов, ни волчьей морали — брюки, пуля, религия…
Чтобы быть жизнеспособным, нужно приспосабливаться к любой среде.
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
